Лікування будь-якої форми алкоголізму передбачає повну відмову пацієнта від алкоголю. Успішність терапії знижується до нуля, якщо хворий не має бажання людини жити у стані тверезості. Навпаки, усвідомлення людиною своєї хвороби – це вже перший крок до досягнення ремісії. Таке усвідомлення – результат дуже складної роботи над собою і потребує багато часу та зусиль. Тому, щоб кинути пити, людині найкраще звернутися до лікарів.
Причини припинення вживання алкоголю
Причин, чому людина припиняє пити багато. Серед найбільш значимих слід виділити:
- прагнення бути здоровим;
- погіршення стану здоров'я та розвиток хронічних захворювань;
- привабливіший зовнішній вигляд у людей, які не мають проблем зі спиртним;
- тверезий, гострий і чистий розум, прагнення адекватно сприймати навколишню реальність;
- висока працездатність;
- добрі відношення на роботі та бездоганна репутація;
- економія грошей (фінансові витрати на спиртне завжди займають відчутну частку у бюджеті алкозалежної людини);
- висока сексуальність, відсутність проблем із потенцією у чоловіків або менструальним циклом у жінок;
- наявність сил і часу (адже життя людини, яка перебуває в алкогольному павутинні, керується одним бажанням – випити);
- чудовий душевний стан, бадьорість;
- здорова атмосфера будинку;
- повноцінне, яскраве та здорове життя;
- здорове потомство.
Шлях до тверезого життя дуже довгий та важкий. Однак у людини є шанс позбутися згубної звички, виконуючи поради лікарів. Найголовніше для цього – мати тверде бажання вилікуватись і залізну волю.
Чи може людина самостійно кинути пити
Лікарі попереджають: немає колишніх алкоголіків. Алкоголізм – це невиліковне захворювання. Однак у хворого завжди є шанс досягти стійкої ремісії та припинити вживання спиртних напоїв. Тривалість періоду тверезості варіабельна і може становити від кількох місяців до кількох десятків років.
Для припинення вживання алкоголю ефективні методи психічного на пацієнта. Вони дозволяють навіяти хворому негативне ставлення до спиртного і тим самим запобігти рецидиву. За умови позитивного результату формується стійке переконання, що він може вести здорове та повноцінне життя, не вживаючи ні краплі спиртних напоїв.
Успішне лікування алкоголізму залежить від великої кількості факторів. Найбільш значущий у тому, що людина сама приймає рішення – пити йому алкоголь чи ні.
Спонтанна ремісія
Рідко буває, що людина кидає пити спонтанно. До цього підштовхує певний чинник: виникає ухвалення власного захворювання, а потім – рішення про те, що потрібно міняти щось у своєму житті.
Основний недолік спонтанної ремісії – невизначена стійкість та спонтанність.
Мотиваційна ремісія
І тут людина усвідомлено цурається вживання спиртних напоїв. Найчастіше це буває, якщо є загроза життю людині. Свідомо відмовляючись від алкоголю, людина порушує ще й низку фінансових питань, а також вирішує проблему збереження сім'ї.
Поступово людина приходить до висновку, що повна відмова від спиртного дозволить їй досягти цілей у житті та закріпити успіх. У стані ремісії він цілком переконаний у тому, що його вибір є правильним і пріоритетним, незважаючи на наявність спокус. Причому кожна перемога над алкоголем і схвалення людей, які його оточують, ще більше зміцнює тверезу позицію.
Вимушена ремісія
Не завжди людина прагне тверезому способу життя добровільно. Багато людей, які хворіють на алкогольну залежність, не завжди розуміють, наскільки згубна їхня шкідлива звичка. Однак обставини беруть гору. Наприклад, якщо директор на роботі або чоловік (дружина), дитина ставить людину перед вибором, їй потрібно підкоритися. Інакше це відобразиться на всьому житті алкозалежного.
Вимушена ремісія зазвичай не відрізняється стійкістю. Більше того, людина постійно перебуває в напруженому стані, адже вона відчуває тягарі та незручності від такого примусу. Зрив після такої ремісії зазвичай має дуже тяжкі наслідки.
Соматогенна ремісія
Якщо людина дізнається про різке погіршення стану здоров'я, вона зазвичай припиняє вживати спиртні напої. Найбільш поширена ситуація – це коли хворому необхідно відмовитись від алкоголю на тлі білої гарячки.
Також алкоголіків лякають наслідки пережитого тяжкого захворювання (наприклад, інфаркту чи інсульту). З огляду на негативних емоцій вони повністю зникає потяг до спиртного. Усвідомлення шкоди алкоголю, нехай і запізніле, формує нову установку: виживання – пріоритетніше, ніж вживання спиртного та короткочасне сп'яніння.
Психогенна ремісія
Цей варіант відмови від алкоголю пов'язаний із соматогенною ремісією. Коли людина дізнається, що вона робила у стані сп'яніння, вона зазнає величезного шоку. У стані сорому за свої вчинки він вирішує кинути пити.
Таких причин може бути дуже багато. Найчастіше це:
- дорожньо-транспортні пригоди з вини нетверезої;
- замах на життя своїх дітей;
- насильство.
Така ремісія нестійка та нетривала. Іноді сильний тригер спрацьовує у зворотному напрямку, і людина починає ще більше пити. У стані алкогольного забуття не виключено самогубство.
Постинтоксикаційна ремісія
Природу цієї ремісії не вдалося остаточно встановити. Вона характерна для осіб, які хронічно зловживають алкогольними напоями. Один день вони припиняють пити, причому це рішення вони нічим не аргументують.
Лікарі припускають, що у певний момент отруєння етиловим спиртом та продуктами його розпаду досягають критичної межі. У цей момент у головному мозку змінюються біохімічні процеси, і до алкогольних напоїв з'являється огида. Цікаво, що смак, запах алкоголю стає неприємним раптово. Навіть малі дози викликають нудоту, блювання.
Постинтоксикаційна ремісія відрізняється відносною стійкістю. Однак не виключені і рецидиви, коли на тлі тверезого способу життя у людини помітно покращується стан здоров'я.
Поради людям, які бажають кинути пити
Далеко не кожній людині, яка раніше зловживала алкогольними напоями, легко витримати тверезий стан. У деяких виникає болісна тяга до спиртного, бажання відразу ж пропустити «чарочку-другу». Тим же, хто твердо та впевнено став на тверезий шлях, можуть допомогти такі поради.
- Слід звернутися до спеціалізованої клініки. Тут фахівці підберуть індивідуальний план лікування, призначать за потреби ефективне медикаментозне лікування. Психологи та реабілітологи допоможуть вийти із запою, очистити організм та виробити стійку негативну установку на вживання етанолу.
- Якщо є бажання кинути пити, то це вже половина успіху. Хворому слід визнати наявність захворювання. По можливості проблему з алкоголем слід обговорити з близькими.
- Хворому слід припинити всі зв'язки з людьми, з якими він випивав і які були толерантними для його залежності.
- Вдома потрібно викинути усі спиртні напої. Так буде набагато легше уникнути спокуси. Якщо є спокійна реакція на людей, які вживають алкоголь, то це вже успіх.
- Потрібно бути готовим до того, що під час відмови від спиртного розвиватиметься абстинентний синдром. При цьому мучитимуть різні психофізіологічні розлади. Бажання зняти їх може бути дуже сильним. У цей час важливо не піддатися слабкості. Боротися із симптомами ломки самотужки дуже важко, тому слід довіритися фахівцям.
- Слід читати літературу, присвячену різним аспектам алкоголізму. У цьому важливо уникати джерел сумнівного походження. Будь-які питання можна обговорити із лікарем.
- Повсякденний режим має містити різні види фізичної діяльності. Важливо якісно та повноцінно харчуватися, а також відпочивати. Ідеально навчитися уникати стресів чи принаймні не реагувати на них.
- Декому може допомогти переїзд, спілкування з іншими.
- Цікаве хобі сприятиме покращенню емоційного фону. Деяким людям допомагає зміна професії, волонтерство та активний відпочинок.
- На зустрічах, святах слід шукати альтернативу спиртним напоям, які, на жаль, стали традиційними. Навіть один коктейль може зірвати усі попередні зусилля.
Універсальної методики кинути пити не існує. Кожна алкозалежна людина має шукати найбільш підходящий варіант. Щоб уникнути рецидивів та досягти позитивного ефекту, важливо звернутися до фахівців.