Алкоголізм по праву можна вважати проблемою людства. Однак не всі можуть точно сказати, коли і як може проявлятися дане захворювання. А тим часом алкоголізм, як і будь-яке інше захворювання, має кілька стадій.
Усього ж існує 4 стадії алкоголізму. Від ступеня занедбаності та обстановки в оточенні пацієнта залежатиме не лише тривалість та ефективність лікування, а й кінцевий результат.
Адже багато хто вилікувався навіть через кілька років повертається до старих звичок.
Вся справа не в лікуванні, а в неправильному підході до головної причини цієї проблеми, не вивченості особливостей характеру пацієнта, а також недостатня психоемоційна підтримка рідних та близьких.
Початкова стадія алкоголізму: причини та лікування
Докладніше: що таке алкоголізм.
Не завжди перша стадія алкоголізму сприймається як початок деградації особистості та прогресування захворювання як такого. Лікування та його тривалість можуть залежати від таких параметрів, як:
- Вік пацієнта;
- Стадія захворювання;
- Емоційний стан та атмосфера в сім'ї;
- Схильність (спадковість);
- Оточення;
- Стійкість/нестійкість психіки людини;
- Сприйняття проблеми, як такої не лише хворим, а й усіма його знайомими та родичами;
- Стать пацієнта (чоловік чи жінка).
- Дози алкоголю поступово збільшуються;
- Прийом міцних напоїв можливий навіть із незначного приводу;
- Людина втрачає контроль, складно контролювати після випитого руху, думки;
- Найчастіше проявляється агресія по відношенню до знайомих та друзів;
- Не може зупинитися навіть після спорожнення шлунка від накопиченого алкоголю (блювання);
- Існує важке похмілля з головним болем;
- На опохмелку реагує поки що негативно (відторгнення алкоголю);
- Суперечності у вчинках і словах, як у алкогольному сп'яніння, і у тверезому стані;
- Негативно ставитись до алкоголіків, не вважає свою проблему важливою.
Лікування початкової стадії
Також не варто упускати вплив алкоголю на всі органи людини. Тому усвідомити проблему допоможуть дослідження на:
- Хвороби печінки та підшлункової залози (тяжкість, нудота, блювання, болі та кольки, здуття, розлад шлунка);
- Вегетосудинна хвороба (здуття вен, тяжкість у ногах, набряки та болі після дня);
- Гіпертонічні захворювання (різкі стрибки тиску, занепад сил, сильний головний біль, нудота);
- Нервові порушення (головний біль, судоми, набряки, дратівливість, порушення сну, деренчання рук, агресія, запальність).
Як визначити стадію алкоголізму? У цьому розібратися самостійно, без допомоги кваліфікованого фахівця не вийде. Перші ознаки вас мають насторожити. Рання діагностика та лікування – основа успіху у продуктивному лікуванні.
Друга стадія алкоголізму: які симптоми та методики лікування існують
Хворий гостро реагує на критику та зауваження з боку, агресивний та прямолінійний у виразах.
Ступені алкоголізму та їх лікування різняться залежно від кожного окремого випадку. Одному буде потрібна більше психологічна допомога, другому – жорсткі умови та рамки, за які він не зможе переступити. Однак одне стає очевидним: без допомоги з-поза не обійтися. Друга стадія алкогольної залежності лікується шляхом комплексного підходу:
- Медикаментозна очищення організму. Важливий етап, який дозволяє позбутися токсинів, що накопичилися. Інтоксикація організму в такому разі висока, а медикаменти дозволяють впоратися не лише з побічними явищами прийому великої кількості алкоголю, але й прискорити процес розпаду етанолу у плазмі;
- Аверсивне лікування – медичні препарати вводяться внутрішньовенно з метою виробити відторгнення алкоголю. Часто такі препарати не викликають неприємних відчуттів у людини, яка не п'є. А ось одночасний прийом алкоголю і такого препарату викликає блювання, нудоту, сильні головні болі та відторгнення на рівні підсвідомості;
- Допомога психолога. Після того, як з організмом хворого провели всі маніпуляції, мозок звільнився від впливу етанолу, саме час розпочинати головний етап лікування – психологічну допомогу та адаптацію до нормального життя.
Скільки може тривати таке лікування – індивідуальна особливість хворого. На цьому етапі важливо виявити основні причини виникнення потягу до спиртного.
Адже вплив медикаментів не знизить психоемоційну залежність від розслаблення, яке можна отримати шляхом прийому алкоголю.
Такий етап та його ефективність повністю залежать від професіоналізму лікаря та готовності прийняти результат усіх близьких. Тільки в такому випадку можна уникнути рецидиву захворювання.
Третя стадія алкоголізму: проблема суспільства і не лише
Третя стадія алкоголізму не є проблемою лише сім'ї та близького оточення хворого. Це проблема всього суспільства: особистість деградує, порушує всі існуючі норми та правила спілкування, не реагує на зауваження та прохання близьких, є «обтяжливим» чинником для сімейства. Адже часто 3 стадія алкоголізму змушує людину відмовитися від роботи, нехтувати бажаннями рідних та знайомих. А отже, забезпечувати купівлю дорогих спиртних напоїв такий хворий не в змозі. Як результат – крадіжки з дому засобів, дорогої техніки, продуктів харчування. Також третя стадія алкоголізму супроводжується такими додатковими особливостями, як:
- Деформація зовнішності: руки і ноги худорляві, тулуб і живіт великого розміру, шкіра бордового або сірого відтінку з явними закупорками вен, набряки в будь-якому стані на всіх кінцівках та під очима, випадання зубів, почорніння;
- Психіка порушена: неадекватна реакція на прості речі, небажання йти на контакт, агресія без приводу, небажання міняти щось;
- Алкоголь - основа раціону, що замінює все здорове харчування людини. Скільки може випити людина, залежить частково від її комплектації;
- Деформація мови;
- Параліч окремих частин тіла, частіше за обличчя, руки, ноги;
- Проблеми зі здоров'ям: гепатити, хронічний панкреатит, онкозахворювання, харчова неперетравлюваність, нетримання сечі та калу;
- Стійкість до алкоголю (дози менші, але частіше).
Вживання алкоголю до та під час вагітності
Лікування алкоголізму на такому етапі - завдання складне і не завжди результативне. Пов'язано це, перш за все, з повною деформацією психіки людини, переоцінкою її цінностей та пріоритетів у житті.
Часто такий залежний не ставить перед собою жодної мети, крім видобутку чергової порції спирту.
Однак усі перші три стадії алкоголізму піддаються лікуванню лише у тому випадку, якщо правильно підійти до такого питання.
Які стадії важко лікуються
Важливою ознакою третьої стадії алкоголізму є небезпека для життя людини: 80% помирають навіть після лікування через багаторічну інтоксикацію організму та незворотних процесів зміни внутрішніх органів. Виснаження тканини серця, деформація судин, хронічні захворювання печінки, нирок і підшлункової залози (у жінок ще й репродуктивної системи) створюють небезпечні умови для якісного подальшого життя. Підтримка найбільш постраждалих органів після лікування – основне завдання.
Остання стадія алкоголізму: без варіантів
Алкоголізм – хвороба підступна. Вона підкрадається в той момент, коли здається, що весь світ проти вас. Часто перші стадії алкогольної хвороби пропускаються, не сприймаються як реальна проблема. І тоді прогресія та швидкість розвитку ускладнень неминуча. З моменту переходу від першої до четвертої стадії можуть пройти роки.
Коли перші ознаки не визначаються і пропускаються, то складність лікування збільшується з кожним днем. Алкоголізм на стадії розвитку четвертого ступеня – це, скоріше, вирок. Рахунок життя йде на місяці та тижні.
Організм повністю виснажений, а органи не можуть впоратися з основними функціями обміну. Але не вирок винятково хворому.
Це діагноз тим, хто не зміг вчасно допомогти, подати руку допомоги, не сприймаючи захворювання як проблему.
На жаль, на четвертій стадії допомогти вже неможливо. Хворий не піддається ні вмовлянням, ні госпіталізації. Найгірше те, що особа з четвертою стадією, що стоїть перед вами, не має нічого спільного з людиною, якою ви коли-небудь знали.
Його мозок настільки деформований спиртом, що неможливо дізнатися у людині того, кого ви знали. Повна деградація підсвідомості, основні інстинкти замінені на нові (випити). Навіть професійний психолог і гіпноз не допоможуть позбавитися проблеми.
Алкоголізм – хвороба. Це важливо пам'ятати. Пам'ятати і знати, що можна зробити для того, щоб уникнути незавидної долі алкоголіка, від якого відвернулися всі рідні та знайомі, заздалегідь викресливши його зі світу живих.
Алкоголізм
Алкоголізм – захворювання, що виникає при систематичному зловживанні алкоголем, характеризується психічною залежністю сп'яніння, соматичними та неврологічними порушеннями, деградацією особистості. Захворювання може прогресувати і при утриманні спиртного.
У СНД 14% дорослого населення зловживають алкоголем і ще 80% помірковано вживають спиртні напої, що з деякими питними традиціями, сформованими у суспільстві.
До зловживання часто призводять такі чинники як конфлікти з рідними, незадовільний рівень життя, нездатність реалізувати себе у житті. У молодому віці алкоголь використовується як спосіб відчути внутрішній комфорт, сміливість, перебороти сором'язливість. У середньому віці використовується, як спосіб зняти втому, стрес, уникнути соціальних проблем.
Постійне звернення до цього способу розслаблення призводить до стійкої залежності та нездатності відчувати внутрішній комфорт без алкогольного сп'яніння. За рівнем залежності та симптомами розрізняють кілька стадій алкоголізму.
Стадії алкоголізму
Перша стадія алкоголізму
Для першої стадії захворювання характерно наростання доз та частота прийому алкоголю. Виникає синдром зміненої реактивності, у якому змінюється переносимість спиртного. Зникають захисні реакції організму від передозування, зокрема, відсутня блювота при вживанні великих доз алкоголю.
За сильного сп'яніння спостерігаються палімпсести – провали в пам'яті. Психологічна залежність проявляється почуттям незадоволення у тверезому стані, постійні думки про спиртне, підняття настрою перед прийомом алкоголю.
Перша стадія триває від 1 до 5 років, при цьому потяг піддається контролю, оскільки відсутній синдром фізичної залежності. Людина не деградує і втрачає можливості працювати.
Ускладнення при алкоголізмі першої стадії насамперед проявляються з боку печінки, виникає алкогольна жирова дистрофія.
Клінічно вона майже не проявляється, у деяких випадках можуть виникати почуття переповнення шлунка, метеоризм, діарея. Діагностувати ускладнення можна за збільшенням і густої консистенції печінки.
При пальпації край печінки закруглений, вона чутлива. При помірності ці ознаки зникають.
Ускладненнями з боку підшлункової залози є гострий та хронічний панкреатити. При цьому відзначаються біль у животі, який локалізується зліва та іррадує в спину, а також зниження апетиту, нудота, метеоризм, нестійкий стілець.
Часто зловживання алкоголем проводить до алкогольного гастриту, при якому також немає апетиту і виникають нудота, хворобливі відчуття в епігастральній ділянці.
Друга стадія
Алкоголізм другої стадії має період прогресування від 5 до 15 років та характеризується посиленням синдрому зміненої реактивності.
Переносність алкоголю сягає максимуму, з'являються звані псевдозапои, їх періодичність пов'язані не зі спробами хворого позбутися пристрасті до спиртного, і з зовнішніми обставинами, наприклад, відсутністю грошей і неможливістю дістати спиртне.
На зміну седативному ефекту алкоголю приходить активуючий, провали в пам'яті при вживанні великої кількості алкоголю змінюються на повну амнезію кінця сп'яніння. При цьому щоденне пияцтво пояснюється наявністю синдрому психічної залежності, у тверезому стані хворий втрачає здатність до розумової роботи, відбувається дезорганізація психічної діяльності. Виникає синдром фізичної алкогольної залежності, який пригнічує всі почуття крім потягу до алкоголю, що стає неконтрольованим. Хворий пригнічений, дратівливий, непрацездатний, після прийому спиртного ці функції стають на місце, але втрачається контроль за кількістю алкоголю, що призводить до надмірного сп'яніння.
Лікування алкоголізму на другій стадії має проводитися у спеціалізованому стаціонарі, лікарем наркологом чи психіатром.
Різка відмова від алкоголю викликає такі соматоневрологічні симптоми алкоголізму як екзофтальм, мідріаз, гіперемія верхньої частини тулуба, тремор пальців, нудота, блювання, послаблення кишечника, біль у ділянці серця, печінки, головний біль.
З'являються психічні симптоми деградації особистості, ослаблення інтелекту, маячні ідеї. Часто виникають тривога, нічний занепокоєння, судомні напади, які є провісниками гострого психозу – алкогольного делірію, у народі названого білою гарячкою.
Ускладнення при алкоголізмі другого ступеня печінки представлені алкогольним гепатитом, найчастіше хронічної форми. Захворювання частіше зустрічається у персистуючій формі, ніж прогресуючій.
Як і ускладнення за першого ступеня, гепатит мало проявляється клінічними симптомами. Діагностувати ускладнення можна з гастроінтестинальної патології, з'являється тяжкість в епігастральній ділянці шлунка, правому підребер'ї, спостерігається легка нудота, метеоризм.
При пальпації печінка ущільнена, збільшена та трохи болісна.
Алкогольний гастрит при другій стадії алкоголізму може мати симптоми, що маскуються під прояви абстинентного синдрому, відмінністю є болісне неодноразове блювання вранці, часто з домішкою крові. При пальпації спостерігається болючість в епігастральній ділянці.
Після тривалих запоїв розвивається гостра алкогольна міопатія, з'являються слабкість, набряки у м'язах стегон та плечей. Алкоголізм найчастіше стає причиною серцевих захворювань не ішемічного характеру.
Третя стадія
Алкоголізм третьої стадії значно відрізняється від двох попередніх, тривалість цієї стадії 5-10 років. Це кінцева стадія захворювання і, як показує практика, найчастіше вона закінчується летально. Знижується переносимість алкоголю, сп'яніння настає після невеликих доз спиртного. Запої закінчуються фізичним та психологічним виснаженням.
У стані сп'яніння проявляється емоційна нестійкість, яка і становить симптоми алкоголізму, веселість, дратівливість, злість непередбачувано змінюють одне одного.
Деградація особистості, зниження інтелектуальних здібностей, непрацездатність призводять до того, що алкоголік, не маючи коштів на спиртні напої, вживає сурогати, продає речі, краде. Вживання таких сурогатів як денатурат, одеколон, політура та ін призводять до важких ускладнень.
Ускладнення при алкоголізмі третьої стадії найчастіше представлені алкогольним цирозом печінки. Спостерігається дві форми алкогольного цирозу – компенсована та декомпенсована форма.
Перша форма захворювання характеризується стійкою нервовою анорексією, метеоризмом, стомлюваністю, знижено-апатичним настроєм. Відбувається витончення шкірних покривів, на них з'являються білі плями та судинні зірочки.
Печінка збільшена, щільна, має гострий край.
Зовнішність хворого сильно змінюється, відбувається різке схуднення, випадання волосся. Декомпенсована форма цирозу печінки відрізняється за трьома видами клінічних симптомів.
До них відносяться портальна гіпертонія, яка призводить до гемороїдальної та езофагальної кровотечі, асциту – скупчення рідини в черевній порожнині. Часто спостерігається жовтяниця, при якій печінка значно збільшена, у тяжких випадках відбувається печінкова недостатність з розвитком коми.
У хворого виявляється підвищений вміст меланіну, що надає шкірі жовтяничного або землистого відтінку.
Діагностика алкоголізму
Діагноз алкоголізм можна запідозрити за зовнішнім виглядом та поведінкою людини. Хворі виглядають старшими за свої роки, з роками обличчя стає гіперемованим, втрачається тургор шкіри. Особа набуває особливого вигляду вольової розбещеності, через розслабленість кругового м'яза рота. У багатьох випадках спостерігається неохайність, недбалість в одязі.
Діагностика алкоголізму здебільшого виявляється досить точною, навіть за аналізу не самого хворого, яке оточення. У членів сім'ї хворого на алкоголізм спостерігається ряд психосоматичних розладів, невротизація або психотизація непитущого чоловіка, патології у дітей.
Найчастіша патологія в дітей віком, батьки яких зловживають алкоголем систематично, це вроджена мала мозкова недостатність. Найчастіше такі діти мають надмірну рухливість, вони не зосереджені, мають потяг до руйнувань та агресивної поведінки.
Крім вродженої патології на розвиток дитини впливає і психотравмуюча ситуація в сім'ї. Діти виявляється логоневроз, енурез, нічні страхи, розлади поведінки.
Діти депресивні, схильні до спроб суїциду, вони часто мають труднощі з навчанням і спілкуванням з однолітками.
У багатьох випадках у вагітних жінок, які зловживають алкоголем, спостерігається народження алкогольного плоду. Алкогольний синдром плода характеризується грубими морфологічними порушеннями. Найчастіше патологія плода полягає у неправильній формі голови, пропорціях тіла, кулястих глибоко посаджених очах, недорозвиненні щелепних кісток, укороченні трубчастих кісток.
Лікування алкоголізму
Ми вже коротко описали лікування алкоголізму залежно від його стадій. Найчастіше після лікування може траплятися рецидив.
Це з тим, що лікування найчастіше спрямоване лише усунення найгостріших проявів алкоголізму. Без правильно проведеної психотерапії, відсутність підтримки з боку близьких людей, алкоголізм рецидивує.
Але, як показує практика, саме психотерапія є важливим компонентом лікування.
Перший етап лікування алкоголізму полягає у ліквідації гострих та підгострих станів викликаних інтоксикацією організму. Насамперед проводиться переривання запою та усунення абстинентних розладів. На пізніх стадіях терапія проводиться лише під наглядом медичного персоналу, оскільки деліричний синдром, що виникає при перериванні запою, потребує психотерапії та низки седативних препаратів. Купірування гострого алкогольного психозу полягає у швидкому зануренні хворого на сон з дегідратацією та підтримкою серцево-судинної системи. У випадках важкої алкогольної інтоксикації лікування алкоголізму проводять лише у спеціалізованих стаціонарах чи психіатричних відділеннях. На ранніх стадіях антиалкогольне лікування може бути достатньо, але частіше при відмові від алкоголю відбувається дефіцит нейроендокринної регуляції, захворювання прогресує та призводить до ускладнень та органної патології.
Другий етап лікування спрямовано встановлення ремісії. Проводиться повна діагностика хворого та терапія психічних та соматичних порушень. Терапія на другому етапі лікування може бути досить своєрідною, її головне завдання усунути соматичні порушення, які є ключовими в утворенні патологічної тяги до спиртного.
До нешаблонних методів терапії відносять методику Рожнова, яка полягає в емоційно-стресовій терапії. Гарний прогноз у лікуванні дає гіпнотичний вплив та попередні психотерапевтичні бесіди.
Під час гіпнозу хворому прищеплюється огида до алкоголю, нудотно-блювота реакція на смак та запах спиртного. Нерідко використовується метод вербальної аверсивної терапії.
Вона полягає у налаштуванні психіки методом словесного навіювання, відповідати блювотною реакцією на вживання алкоголю, навіть у уявній ситуації.
Третій етап лікування передбачає продовження ремісії та повернення нормального способу життя. Цей етап можна вважати найважливішим у успішному лікуванні алкоголізму. Після двох попередніх етапів людина повертається в колишнє суспільство, до своїх проблем, друзів, які в більшості випадків так само алкогольно залежні, до сімейних конфліктів.
Це більшою мірою впливає на рецидив хвороби. Для того щоб людина змогла самостійно усунути причини і зовнішні симптоми алкоголізму потрібна тривала психотерапія. Позитивний ефект дають аутогенні тренування, широко використовуються для групових терапій.
Тренування полягає в нормалізації вегетативних порушень та зняття емоційної напруги після лікування.
Застосовується поведінкова терапія, так звана корекція способу життя. Людина вчиться жити у тверезому стані, вирішувати свої проблеми, набуваючи навички самоконтролю. Дуже важливим етапом у відновленні нормальної життєдіяльності є досягнення порозуміння в сім'ї та розуміння своєї проблеми.
Для успішного лікування важливо домогтися хворого бажання позбутися алкогольної залежності. Примусове лікування не дає таких результатів, як добровільне.
Але все ж таки відмова від лікування вимагає від дільничного нарколога примусового спрямування хворого на лікування в ЛТП.
Терапія в загальномедичній мережі не дає позитивних результатів, оскільки хворий має відкритий доступ до спиртного, його відвідують нетверезі друзі тощо.
У разі, коли зловживання алкоголем розпочалося у зрілому віці, потрібен індивідуальний підхід у виборі терапії. Це з тим, що соматоневрологические симптоми алкоголізму з'являються значно раніше виникнення залежності і психічних розладів.
Смертність при алкоголізмі найчастіше пов'язані з ускладненнями. Відбувається декомпенсація життєво важливих органів, викликана тривалим запоєм, абстинентними станами, інтеркурентними захворюваннями.
20% літніх хворих на алкоголізм мають ознаки епілепсії, трохи рідше зустрічається гострий синдром Гайє-Верніке. Приступи обох захворювань під час алкогольного сп'яніння можуть бути смертельними.
Наявність алкогольної кардіоміопатії значно погіршує прогноз. Продовження систематичного вживання алкоголю призводить до смертності.
Менше 25% хворих, які мають це ускладнення, живуть довше трьох років після постановки діагнозу. Високий відсоток смертності у алкогольному сп'яненні займає смерть внаслідок суїциду.
Цьому сприяє розвиток хронічного галюцинозу, алкогольної парафренії, марення ревнощів.
Хворий не здатний контролювати маячні думки і здійснює вчинки невластиві у тверезому стані.